Пилявський замок
XVII ст. — ХХ ст.
Пилявський замок був місцем ключових подій української історії. Саме тут у 1648 році розгорталася знаменита Пилявецька битва — одна з вирішальних перемог військ Богдана Хмельницького під час Національно-визвольної війни. Пилявський замок міг би стати символом тих запеклих змагань, проте у наш час від нього не залишилось ні сліду.
МИНУЛЕ
За дослідженнями Юхима Сіцінського, заклали Пиляву, збудували тут костел і замок домінікани у 1640 р.
Пилявський замок містився на правому боці річки Іква. На початку ХХ ст. тут були руїни двох башт і будинку між ними з брамою. Дослідник писав, що замок був квадратний у плані, з довжиною боків 50 м і площею близько 0,5 га. На рогах західно-південного боку замку були мури двох п'ятигранних башт між ними мури двоповерхового будинку завдовжки 10 м. Посередині того будинку не було вікон, лише амбразури (по три з кожної сторони брами), а цвіт і низу стрільниці.
П'ятигранна башта на північно-східному розі була триповерховою з четвертим підвальним поверхом, який виступає ширше від трьох горішніх. Кожна поверхня мав п'ятигранне склепіння. Стінка кожної гранки башти мала в середині 4 м довжини, крім однієї, що прилягала до рогу замку і мала довжину в 5,7 м. У верхніх двох поверхнях були вікна, а в нижньому амбразурі і дуже вузькі стрільниці, шириною 8 см.
Друга башня, на час дослідження Сіцінського, збереглася гірше, вона була також триповерховою і п'ятигранною. На останніх двох рогах замку теж колись були башти, але на початку ХХ ст. вони вже були зруйновані.
План Пиляви і Пилявського замку зі збірки історично-археологічних нарисів Є. Сіцінського "Оборонні замки Західного Поділля XIV-XVII ст.":
Восени 1648 р. Богдан Хмельницький здобув Пилявський замок і звідси провадив пересправи з поляками, поки чекав на допомогу від кримського хана.
20-го вересня почалися перші бої між польськими і козацькими військами. Перша битва виявилася переможною для поляків.
21-го вересня козаки захопили брід, у небезпечних місцях насипали вали. Увечері, в темряві в козацькому таборі почалася стрілянина з рушниці і гармат, почулися звуки бубнів і сурм. Поляки не знали, що це означало. А вранці вони взяли полоненого, який сказав їм, що вночі до козаків прийшла допомога - 40 000 татарів. Насправді прийшло всього 4 000.
22 вересня вранці Хмельницький поперевдягав кілька тисяч своїх козаків у татарський одяг і пустив їх на поляків разом з татарами. Пізніше всі козацькі сили вдарили на противника. Так козаки здобули перемогу.
Увечері поляки вирішили відступати, але вночі пішла по польському табору чутка, що їх начальники повтікали. Це так налякало військо, що всі почали тікати хто куди, залишивши зброю й інші речі.
Так козаки дістали багату здобич: близько 120 тис. возів з кіньми й іншими речами, 80 гармат, зброя, посуд, багатий одяг, великий запас їжі і питва.
Пилявські домінікани після того покинули цю місцевість і замок перейшов в інші руки. У першій половині XVIII ст. Пилява належала князям Любомирським, потім - Чернецьким. Після пожежі на початку ХІХ ст. пани залишили замок. Оповідають, що після пожежі власник Пиляви розібрав дві замкові башти і мур між ними, шукаючи тут якихось скарбів. Відтоді замок пустував і поступово руйнувався.
План місцевості, де відбувалася битва, зі статті Л. І. Виногродської "Історико-археологічні дослідження поблизу с. Пилява Хмельницької області (до локалізації місця Пилявецької битви)":
Опис Пилявського замку знаходимо також у повісті Адріана Кащенка "У запалі боротьби" :
На березі річки Пиляви, недалеко од битого шляху з Києва на Львів, у XVII сторіччі стояв невеликий замок. Справді це був звичайний двоповерховий будинок з високим, вкритим ґонтом дахом, з невеликими вікнами й двома ґанками. Один з тих ґанків звався панським, бо на нього щоранку виходив власник замку, шляхетний пан Януш, робив з цього ґанку всякі розпорядки та чинив суд і розправу над хлопами. Той ґанок був широкий, з поручнями по краю й з лавами пообабіч сходні. Другий ґанок дивився на задній двір і був притулком для замкової челяді. До причілків замку були притулені невеликі муровані башти з вікнами для рушниць та гармат; навкруг двору четверокутником обходив зроблений з загострених дубових колод баркан, такий заввишки, щоб людина не спромоглася достати руками до його верху, а зсередини двору до того баркану були притулені невисокі хатки для челяді, стайня, комори й повітки для господарства. Вся будова, за винятком башт, була з деревини і зовсім не придатна була для оборони, бо її легко було враз спалити; башти ж, що лякали селян своїми темними віконцями, теж насправді зовсім не були такими грізними, як здавалися здалеку, бо гармат по їх вікнах не було, ще відколи прадід пана Януша збудував їх. Взагалі Пилявський замок був таким нікчемним, що сусідні польські пани глузливо звали його курником, на велику прикрість гонорливому власнику замку, пану Янушу.
Повість Адріана Кащенка «У залі боротьби» належить до історико-патріотичної літератури, де відображені героїчні події боротьби українського народу за свою свободу.
У контексті твору Пилявський замок виконує важливу роль як місце історичної битви — Пилявецької битви 1648 року . Ця битва між козацькими військами Богдана Хмельницького та польсько-шляхетськими силами стала визначальною у Національно-визвольній війні українського народу проти Речі Посполитої.
Отож, Пилявський замок був символом тих запеклих змагань, а також місцем, де розгорталися ключові події повісті.
Пилявський замок на світлині Міхала Грейма, відомого фотографа-краєзнавця - у різних варіантах листівок (з сайту Замки та храми України):
Ще на 1920-ті роки фортпост був приблизно в такому ж вигляді, як і на фото.
СУЧАСНІСТЬ
У наш час від замку не залишилось нічого...