Плоскирівський замок
друга половина XVI ст. - кінець XVIII ст.
Плоскирівський замок — це історична фортифікаційна споруда, яка колись існувала на території сучасного Хмельницького. До нашого часу замок не зберігся, і про його розташування та архітектуру досі відомо небагато.
МИНУЛЕ
Як виглядав замок і де він був розташований? Це питання вже протягом багатьох десятиліть обговорюють містяни, які цікавляться минулим свого міста. Науковці ж продовжують шукати відповіді й щоразу відкривають нові факти та висувають нові гіпотези.
Так міг виглядати плоскирівський замок за згадками в шляхових записках Ульріха фон Вердума від 24 листопада 1671 року. Фото: художня реконструкція Володимира Захар'єва та Юрія Адамчука.
За словами Володимира Захар'єва, археолога та пам'яткоохоронця, автора низки історичних видань та досліджень, до недавнього часу більшість дослідників Хмельницького вважали, що Плоскирівський замок був розташований в районі нинішньої школи СЗОШ №1, де колись був зведений костел.
Та з часом з'явилися нові джерела, зокрема документи, які дають можливість робити припущення, що Плоскирівський замок був зведений в іншому місці.
Зокрема, у 2018 році на широкий загал виставили карту Проскурова 1798 року. На неї натрапив киянин кастеолог (дослідник замків) Філіп Гавриленко в одній з польських книг. До цього часу найдавнішою картою міста вважали мапу 1800 року. Тож артефакт став справжнім відкриттям.
Здавалося б, що цікавого може розповісти карта, старша всього на 2 роки від попередньої? Для краєзнавців, як виявилося, вона дала можливість зробити чимало цінних висновків. Зокрема, і про розташування замку.
«Карта 1800 року не дає уявлення про первинний острів, де знаходилося село Плоскирівці, а потім місто Плоскирів. На мапі не показано жодних об'єктів. А на карті 1798 року ми бачимо, що цей острів був обжитий. І серед іншого зображено квадрат, який трактується як «колишній старостинський двір».
Цей квадратний об'єкт у північно-східному кутку острова став основною родзинкою новознайденої карти. Філіп Гавриленко обережно натякнув, що той «давній старостинський двір, може, і є ділянкою замку».
Підтвердження цього є і в перекладах шляхових записок зі щоденника французького агента, який у 1670-1672 роках подорожував Західною Україною та Поділлям, Ульріха фон Вердума від 24 листопада 1671 року. У них йдеться:
"Проскурів стоїть над низиною серед боліт і широкого озера, яке також тягнеться до Бугу. На ньому є чотирикутний острів, на якому, оточений валами і частоколами, стоїть місцевий замок".
Також він писав, що місто колись тягнулося по двох боках озера і було дуже великим, розділеним водою на дві частини. Довгий міст вів від однієї частини до другої. Частина, яка веде до Моісеєвців (тепер Масівці), є півостровом, повністю спустошеним. Друга частина, за мостом (це «Старе місто»), оточена з усіх боків водою. Знаходиться на ній близько 30 будинків з церквою.
Тож це дозволило висунути гіпотезу, що власне весь острів між Плоскою і річкою Рів, нині уже неіснуючою, був замком.
Взагалі, на те, що у Плоскирові був замок, вказують ще декілька фактів. Є думка, що в цьому замку мешкав польський шляхтич, магнат, кам'янецький староста, якому в 1547 році король Сигізмунд ІІ Август надав Плоскирів у спадкове володіння, Мацей Влодек. За його сприяння Плоскирів отримав Магдебурзьке право у 1566 році (звільнення містечка від управління феодалами і створення міського самоврядування). А однією з умов цього є наявність оборонного замку. Інформація про плоскирівський замок також згадана у різній статистичній та фіскальній документації другої половини XVI століття.
За словами Володимира Захар'єва, також наявніcть замку 20 липня 1594 року підтвердив і австрійський посол Еріх Лясота, який повертаючись від запорозьких козаків до Європи, проїжджав поруч з Плоскировим. Правда, назвав його Prostirow і вказав, що то маленьке (male) містечко із замком віддане Влодеку, розташоване біля красивого озера, яке ділить місто на дві частини, там річка Prostirowка впадає у Буг.
Володимир Захарʼєв запропонував свою версію художньої реконструкції замку з прилеглим поселенням, яке ховалося за укріпленням, що нагадувало фортецю. Художньо оформив реконструкцію укріпленої садиби Мацея Влодека Юрій Адамчук.
На думку краєзнавця, замок над річкою був дерев'яним, з вежами, разом з прилеглим поселенням обнесений дерев'яним частоколом. Поряд стояли й водонапірні вежі. Укріплення поселення теж були дерев'яними, бо на той час камінь та пісок у цій болотистій місцевості дістати було важко. Крім того, на місці замку не знайдено рештків кам'яної споруди. Хоча дехто припускає, що каміння могло з часом змити водою.
Зображення з сайту Хмельницького обласного науково-методичного центру культури і мистецтва:
Те, що кам'яної фортеці тут не було, підтвердив і краєзнавець Валерій Куфльовський. На його думку, оборонні споруди не могли будуватися на болотистій місцевості, бо навіть порох у порохівницях міг би відсиріти.
На думку провідного історика-краєзнавця Сергія Єсюніна, версія реконструкції Володимира Захар'єва — не досконала. Згаданий в історичних документах Плоскирівський замок таки існував, але це була не фортеця, бо міські укріплення з'явилися пізніше.
Археолог Сергій Демидко вважає, що укріпленнями старого міста, а не садиби, були рови та вали, про що свідчать історичні карти міста. В тому числі їх видно й на картах міста кінця ХVІІ століття. Карта міста 1789 року демонструє чіткі кордони цих укріплень.
Проте, щоб достовірно довести існування фортеці чи замку на території міста, потрібні ґрунтовні археологічні дослідження. Тому, вважають фахівці, усі забудови на території історичних ареалів Хмельницького мають проводитися після досліджень археологів.
Археолог Сергій Демидко проводив дослідження під час будівництва на вулиці Соборній, 12.
Він вважає, що досліджена територія в роки існування Плоскирівського замку вважалася замістям, існувала за ровом, яким було обнесено старе місто. Закінчувався рів у районі сучасного Будинку побуту на вулиці Кам'янецькій, 2. А знайдена обгоріла глина та деревина свідчать про наслідки великої пожежі на території сучасного міста в 1822 році.
СУЧАСНІСТЬ
До нашого часу замок не зберігся, і про його розташування та архітектуру досі відомо небагато.
Цитата краєзнавця Володимира Захар'єва з сайту видання "Є":
«Так, варто визнати, що усі без виключення дослідники, і я також, поміщували Плоскирівський замок позаду СЗОШ №1, де розташовані провулки Ломаний, Гречанський та Рибацький. До цього спонукали інформація з довідкових джерел першої половини ХІХ століття, стереотипність мислення і сучасне розуміння доцільності замку. Мовляв, конкретне урочище займає найвищу точку мікрорайону, має природне укріплення західного схилу та ще й прямокутну форму... Але поява карти 1798 року розставляє все на свої місця. Переконаний, що мова йде про залишки феодального замку, який був побудований на окремому невеликому, штучно підсипаному острівці-останці, при впадінні струмка Рів у Буг. Це, швидше за все територія, яку займає дитсадок, що розташований за адресою: провулок Човновий, 8».
Отож, попри обмежену кількість збережених свідчень про Плоскирівський замок, його історія продовжує привертати увагу дослідників. Археологічні розкопки та аналіз архівних документів відкривають нові факти, які допомагають відтворити образ цієї унікальної споруди. Однак багато аспектів його минулого залишаються нерозгаданими, тому робота над вивченням замку триває. З кожним новим відкриттям ми стаємо ближчими до розуміння його значущості як історичного і культурного символу регіону.
У матеріалі використана інформація і зображення з місцевих медіа:
1. Плоскирівці – Хмельницький: 593 років від першої згадки та цікаві факти з давнини
2. Чому археолог відкидає версію кам'яних фортифікацій в Плоскирові